Убиральня для Шикі

[zav]

Мала Шикі від народження невеличку вбиральню у вигляді ящика, що стояв у туалеті. І все б нічого, але внаслідок загрібання добряче засівала піском. Давно думали про вбиральню з кришкою, аби нічого не розліталося, і от нарешті купили. Як купував, то продавчиня радила спершу використатися лише ящика, а кришку одягти за кілька днів, коли киця звикне, двері ж іще пізніше. Я їй ляпнув, ніби наша киця дисциплінована - навіть у переноску сама залазила спати кілька разів, але поради авжеж візьму до уваги, бо хтозна. Вона здивувалася, відказала, ніби частіше коти від тієї накритої вбиральні тікають, як і від кошиків для перевезення. А вбиральню ще й до ванни поставили, бо у нашій убиральні вона не вміщується. Шикі добре сприйняла зміну, не вередували ні миті. Дружина, правда, доби не витримала - наділа кришку. Так Шикі того й не зауважила особливо - належно ходила до нової вбиральні. Потім дружина ще про гумовий килимок згадала, що я для вирізання водопровідної прокладки придбав, ги; поклали його перед входом, аби рештками піску з Шикі ванну кімнати не вкривало, бо то гидотно вкрай, коли підлога мокра. Двері досі не начепили, бо якось і так прийнятно, але, напевно, пізніше приладнаємо.