![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Дівча вагою 3300 г зростом 54 см.

Були швидкими.
О 17 ми виїхали до пологового на передпологовий огляд, де близько 18 на КТГ акушерка розгледіла перейми, а лікар перевірив пальцями дрібне розкриття. На розкриття ми не зважили, але от лікар наполягав, що фізичний огляд є стимулятором, і дружині варто залишатися у пологовому, бо пологи будуть незабаром. Але тут ми гралися у схованки: за три дні до того акушерка запропонувала поприймати колпосептин для знезараження родових шляхів. Тіко от навчена на невідоме дружина нашукала, що він також є опосередкованим стимулятором пологів, прийнявши у підсумку один раз, бо термін малий. Відповідно особливої довіри лікарями, які можуть довершити справу звичайним стимулятором, у нас не було. Тому я спустив усе на гальмах, грайливо перепитавши дружину, чи бажає вона зайвий раз покататися автівкою, а вона грайливо відповіла, що автоподорожі полюбляє, гигиги. Так і поїхали додому, де з Марком чатувала бабуся.
Приїхали, бабусю відпустили, наказавши, що може скоро й почнеться - бути напоготові, поїли закуплених дорогою булочок, скупали Марка. Ну, й валяючись ліжком й вимірюючи нерегулярні перейми, дружина таки дочекалася відходу вод близько 21.
Одразу сповістили акушерку, котра наказала миттю бути у пологовому. Викликали бабусю і таксі бабусі, наказали попередити водія, що одразу рушимо далі, дочекалися її та й поїхали собі. Доїхали гарно, на прийомі перейми посилювалися, а щойно зайшли до пологового залу так за хвилин 10 уже й притисло, а ще хвилин за 10 народилася дочка.
Пуповину перерізали, коли вона відпульсувала /хвилини за 2/, плацента цього разу відійшла сама, розриви й порізи відсутні - пологи вийшли зразковими. А з огляду, що Марк і досі не проти прикластися до грудей, то й із молоком жодних питань, ги. Посидівши з дружиною годинки дві до переводу до палати, поїхав до сина додому, й о 2 годині ми вже спали.
Наступного дня завіз дружині харч, а в неділю вона втекла з пологового, бо сенсу там лежати, якщо гарні палати зайняті /хоча в загальній 3 породілля замість 2 і душ без черги в коридорі/ й усе добре?
Акушерка наша давня знайома, кошторис не перевищив попередній, хіба що таксі дивувало - то вдень їхати дорожче, ніж уночі, то решту 20 зі 100 не дають, ну, таке.
Імен було декілька різновидів, але саме Маргарита назбирала найменше докорів, тому от.
Світли

Були швидкими.
О 17 ми виїхали до пологового на передпологовий огляд, де близько 18 на КТГ акушерка розгледіла перейми, а лікар перевірив пальцями дрібне розкриття. На розкриття ми не зважили, але от лікар наполягав, що фізичний огляд є стимулятором, і дружині варто залишатися у пологовому, бо пологи будуть незабаром. Але тут ми гралися у схованки: за три дні до того акушерка запропонувала поприймати колпосептин для знезараження родових шляхів. Тіко от навчена на невідоме дружина нашукала, що він також є опосередкованим стимулятором пологів, прийнявши у підсумку один раз, бо термін малий. Відповідно особливої довіри лікарями, які можуть довершити справу звичайним стимулятором, у нас не було. Тому я спустив усе на гальмах, грайливо перепитавши дружину, чи бажає вона зайвий раз покататися автівкою, а вона грайливо відповіла, що автоподорожі полюбляє, гигиги. Так і поїхали додому, де з Марком чатувала бабуся.
Приїхали, бабусю відпустили, наказавши, що може скоро й почнеться - бути напоготові, поїли закуплених дорогою булочок, скупали Марка. Ну, й валяючись ліжком й вимірюючи нерегулярні перейми, дружина таки дочекалася відходу вод близько 21.
Одразу сповістили акушерку, котра наказала миттю бути у пологовому. Викликали бабусю і таксі бабусі, наказали попередити водія, що одразу рушимо далі, дочекалися її та й поїхали собі. Доїхали гарно, на прийомі перейми посилювалися, а щойно зайшли до пологового залу так за хвилин 10 уже й притисло, а ще хвилин за 10 народилася дочка.
Пуповину перерізали, коли вона відпульсувала /хвилини за 2/, плацента цього разу відійшла сама, розриви й порізи відсутні - пологи вийшли зразковими. А з огляду, що Марк і досі не проти прикластися до грудей, то й із молоком жодних питань, ги. Посидівши з дружиною годинки дві до переводу до палати, поїхав до сина додому, й о 2 годині ми вже спали.
Наступного дня завіз дружині харч, а в неділю вона втекла з пологового, бо сенсу там лежати, якщо гарні палати зайняті /хоча в загальній 3 породілля замість 2 і душ без черги в коридорі/ й усе добре?
Акушерка наша давня знайома, кошторис не перевищив попередній, хіба що таксі дивувало - то вдень їхати дорожче, ніж уночі, то решту 20 зі 100 не дають, ну, таке.
Імен було декілька різновидів, але саме Маргарита назбирала найменше докорів, тому от.
Світли