два-2

Маргарита навчилася посміхатися. Більше на Марка дивлячись, але першою таки мама "розвела". Під кінець місяця посміхається усім: мамі, мені /доводить трохи попосміхатися спершу, хоча іноді достатньо просто з’явитися у полі зору/, Марку /узагалі він їй цікавий - певно, буде її першою і найулюбленішою іграшкою, що розвиває, ги/. Голову тримає добре, але наразі вчиться відтискатися на руцях. Із чи-то газиками, чи-то коликами вдало боремось еспумізаном, алергія геть дрібна. Набрала чергове кіло до 5.3 кг, виросла до 59 см. Повторює "агу", але тихенько - вчиться ще. Хоча сьогодні за мною більше десятка разів радісно повторювала "агу".

Марк продовжує вередувати, але чи з причини сестри - не стверджуватиму. Загалом усе зводиться до того, щоби робили так, як він каже. А я не хочу. А дружина теж, але не витримує плякання й здається, ґґґ.Але в цлому він набагато спокійніший і передбачливіший, ніж одразу по народженню сестри. Сніг Марку дуже сподобався, до речі, ги. Останній раз кидався ним, як міг. Ще всіляке будує. І обережніше почав ставитися до модельної залізниці.

Постригли за наполяганням дружини, хоча мені не сподобалося і їй, у підсумку, теж, ги.

Допомагав клеїти вікна на вагонах потягу - пристойно виходило, хоча, здається, це його перший досвід після наліпок у спеціяльній дитячій книзі.