Шикі майже рік, майже

11 місяців, насправді.
У неї почався якийсь новий етап: влягається на підлозі, підтискає лапи й дивиться навкруги, ніби в очікуванні чи-то чухання живота, чи-то ще якихось забав. Мене вистачає лише понаступати на хвості, який вона рідко підбирає біля себе, тому на нього легко втрапити. Вона казиться, мявчить, і зрештою може почати дряпатися навзаєм, але дуже обережно й без агресії - суто у відповідь. Іще полюбляю просто її подіставати: понаступати або покопати кінчик хвоста, ґґ. Дружина більше воліє придушити об підлогу, чи на чому кішка сидить тієї миті. Нещодавно лізла до Марка гратися, то він її відганяв як міг, зрештою за моєю порадою влігся на неї /ну, бо вона лягала на його рейки чи якусь іншу іграшку/. А то ще грався мотузкою, так вона прийшла допомагати - крику було "Шикі, це моя мотузка!" на пів години, ги.
Вікна взимку лише на провітрювання відчинялися, а тут вже повністю почали, так вона ніби вперше побачила - досі визирає на "страшну непривітну природу"© з острахом.
Досі полюбляє потовктися лапами по колінах.
Запам’ятала, що якщо годують Марка в кінаті, а тоді несуть тарілку на кухню, то їй може випасти каша. Але останнім часом чи-то Марк більше їсть, чи-то ми менше готуємо, але Шикі має дулю. Певно, дивується, гиги. Піст у неї був, напевно, жорсткіший за наш, бо якось не було часу й потреби їхати на ринок за куркою, а в неї запас невеликий, та й забували розморозити, гиги.
Спить виключно на власній подушці. У неї дві - одна на підвіконні, але після вимкнення опалення вона її не дуже шанує. Друга в коридор виїхала чомусь, і на ній навалено Маркового вуличного одягу, іноді й іграшки трапляються, але Шикі це не зупиняє - якось моститься. Ну, або на ліжку в ногах дружини /бо від мене є ризик отримати копняка, ги/.
p.s. Дружина світлу обіцяла кумедну - потім додам.

p.p.s. А Марк уже оповідання складає - з кількох речень, так. Потроху вчимо малювати; наразі на етапі "рейки-шпали", ґґ.