Сьогодення

Вирішив продовжити просвітлене власної нівкроку гарної особистості високим [censored] мистецтвом.
Для цього було вирішено відвідати виставку "Художники малюють. А4папір-2006"... але нас кинули, зобразивши на раклямці файненький кольоровий мальнок, а у виставковому залі розвішавши однокольорові... Захопила творчість однієї паночки, котра намалювала декілька візерунків в одне касання.
Але ми були порятовані виставкою "Топография николаевского гламура", що проходила в тому ж будинку, але за іншими дверима. Уразило доволі. Ґлямурним кияночкам варто сходити - навчитися непідробного ґлямура!
Тоді ще пройшлися алеєю, де картини продають - теж надивилися надурняк цікавого.
По тому гуляли вулицею Костьольною, і помітили виставку вишиванок. Зайшли... роздивилися кімнату з купою жіночого вбрання гарної роботи. Думали вже йти, але прийшла господарка... /ім'я, нажаль, не запам'ятомував, але адреса - Костьольна, 6: раджу зайти - дізнаєтеся дещо нове/ І з радості відвідувачів показала ще одну кімнату з чоловічими вишиванками, скатертинами й рушниками, на прощання прочитала вірш Маяковського - мої супутниці аплодували крізь слози, я тримався мужньо. Творчість пані вражає - робота надзвичайно якісна і напрочуд красива. Ціни чималі, проте обґрунтовані.
Далі в тому ж будинку натрапили на галерею "Грифон" - там малюночки на дереві веселі.
Довго ще гуляли у пошуках подарунку /ну, мені треба/, і зрештою зайшли попоїсти у "Віденські булочки". Чорничний пиріг із пончиками виробництва кондитерської "Мавка" не зрівняється, але, але...
А дорогою додому навідалися в книжковий магазин, де я ознайомився з творчістю Муракамі, Жадана і Карпи /Дереша розкупили, звиняйте/ - по кількох реченнях. Муракамі вразив з'їздом "а от коли тобі /прим. зав - ну, типу, його коханій/ було 12 років..." у відповідь на її зауваження "а хіба між нами не кохання?". А Жадан виявив багато спільного у формі викладення з Карпою - хто в кого ідею викрав, того не знаю.
Прогулянкою задоволений.