![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
рік-2
Маргариті рік життя!
Ходить, щось розмовляє потроху, лазить усюди - дорослішає гаразд.
"Бігає" вже непогано, намагається за мамою стрибати-присідати фізичні вправи, гарно гортає книжки, але ще трохи рве. Іграшки перебирає Маркові в цілому, оновлень майже не купуємо, правда, бадусі підкидають дрібниці, але нічого визначного. Збирає пірамідку хіба, проте ще не послідовно, і дуже сподобався горщик-сортувальник, але не як сортувальник, ги.
Почала більше лазити - тепер опановує дитяче ліжко:
Екає у відповідь або для привертання уваги, віддає речі просто так і на прохання, або навпаки - верещить, що річ не віддасть! Або просто відвертається від їжі, як наїлася.
Досі їсть усе, що бачить - з’їдає ледве не Маркову порцію /куди воно лізе?/. Наразі лише мняса не давали, бо блендер у ремонті, а 4 зубами не пожувати. Почала малювати потроху - вовтузить олівцем по паперу, показує частини обличчя. дуже подобається мобільний телефон - навіть прикладає його або іншу річ до вуха як імітацію.
Ніби упевнено озирається, коли попереджаємо про небезпеку, особливо про гаряче - колись тицяла у теплу кварту, а я повторював "гаряче", ґґґ.
Зростом 75 см, вагою 9,8 кг /менша за Марка в тому ж віці/.
Марк усе ще вередує, але в цілому у присутності бадусів - щось там пишуть про "коли нема головного у приміщенні". Ну, таке, я звик, хіба дружина трохи нервує, ги. Хоча я їй пояснював, що половина її роздратування - це коли вона сама створює якусь проблему, а потім бідкається, що проблема не вирішується. То нащо було створювати? Та нічого.
Марк малює:
І фотографує:
себе, наприклад:
й інших:
Опановує хіба якісь екзотичні фахи:
Що вже вміє, бажання робити не виявляє - особливо їсти чи прибирати, ги.
Ремонт рушив уперед, але наразі трохи пригальмував - наш майстер все ніяк не знайде нам часу... зокрема чекаємо штробління стін під каналізацію та електрику.
Зате я таки розкопирсав люстри:
І щоби не втрачати час, бо скоро мають перепломбовувати лічильник із заміною, вибив штробу до електрищитка під’їзду, бо пошкодив старий кабель, та й короткий він.
Іще закупилися сантехнічними матеріялами, зокрема виміряв каналізацію:
Сантехніка та - на вагу золота, гигиги. Вирішили робити металопластикові труби на обтискачах - все від Valtec.
Ну, й головне - робили стіни санвузла:
Використовували газоблоки 75 мм /хоча радили 100 мм, але нехай/.
Робив майже по Земскову, але полінувався виставити кутові напрямні й будувати за волосіннячком, тому вийшло трохи кривенько, ги.
Також прикупили двері для санвузла.
Оце штробління чекаємо, а так уже майже-майже, ги.
p.s. Задля краси, ги.
Ходить, щось розмовляє потроху, лазить усюди - дорослішає гаразд.
"Бігає" вже непогано, намагається за мамою стрибати-присідати фізичні вправи, гарно гортає книжки, але ще трохи рве. Іграшки перебирає Маркові в цілому, оновлень майже не купуємо, правда, бадусі підкидають дрібниці, але нічого визначного. Збирає пірамідку хіба, проте ще не послідовно, і дуже сподобався горщик-сортувальник, але не як сортувальник, ги.
Почала більше лазити - тепер опановує дитяче ліжко:
Екає у відповідь або для привертання уваги, віддає речі просто так і на прохання, або навпаки - верещить, що річ не віддасть! Або просто відвертається від їжі, як наїлася.
Досі їсть усе, що бачить - з’їдає ледве не Маркову порцію /куди воно лізе?/. Наразі лише мняса не давали, бо блендер у ремонті, а 4 зубами не пожувати. Почала малювати потроху - вовтузить олівцем по паперу, показує частини обличчя. дуже подобається мобільний телефон - навіть прикладає його або іншу річ до вуха як імітацію.
Ніби упевнено озирається, коли попереджаємо про небезпеку, особливо про гаряче - колись тицяла у теплу кварту, а я повторював "гаряче", ґґґ.
Зростом 75 см, вагою 9,8 кг /менша за Марка в тому ж віці/.
Марк усе ще вередує, але в цілому у присутності бадусів - щось там пишуть про "коли нема головного у приміщенні". Ну, таке, я звик, хіба дружина трохи нервує, ги. Хоча я їй пояснював, що половина її роздратування - це коли вона сама створює якусь проблему, а потім бідкається, що проблема не вирішується. То нащо було створювати? Та нічого.
Марк малює:
І фотографує:
себе, наприклад:
й інших:
Опановує хіба якісь екзотичні фахи:
Що вже вміє, бажання робити не виявляє - особливо їсти чи прибирати, ги.
Ремонт рушив уперед, але наразі трохи пригальмував - наш майстер все ніяк не знайде нам часу... зокрема чекаємо штробління стін під каналізацію та електрику.
Зате я таки розкопирсав люстри:
 |
| Джерело: Ремонт |
І щоби не втрачати час, бо скоро мають перепломбовувати лічильник із заміною, вибив штробу до електрищитка під’їзду, бо пошкодив старий кабель, та й короткий він.
Іще закупилися сантехнічними матеріялами, зокрема виміряв каналізацію:
Сантехніка та - на вагу золота, гигиги. Вирішили робити металопластикові труби на обтискачах - все від Valtec.
Ну, й головне - робили стіни санвузла:
Використовували газоблоки 75 мм /хоча радили 100 мм, але нехай/.
Робив майже по Земскову, але полінувався виставити кутові напрямні й будувати за волосіннячком, тому вийшло трохи кривенько, ги.
Також прикупили двері для санвузла.
Оце штробління чекаємо, а так уже майже-майже, ги.
p.s. Задля краси, ги.